Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
індивідуалізувати — дієслово недоконаного і доконаного виду … Орфографічний словник української мови
деіндивідуалізувати — у/ю, у/єш, док. Позбавити індивідуалізації … Український тлумачний словник
індивідуалізований — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до індивідуалізувати. 2) у знач. прикм. Наділений індивідуальними ознаками, рисами … Український тлумачний словник
індивідуалізація — ї, ж. Дія за знач. індивідуалізувати … Український тлумачний словник
деіндивідуалізований — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до деіндивідуалізувати … Український тлумачний словник
відрізняти — 1) = відрізнити (бачити кого / що н. у його відмінностях від інших, помічати за якимись ознаками), розпізнавати, розпізнати, розрізняти, розрізнювати, різнити, розрізнити 2) (робити кого / що н. несхожим на інших якимись рисами, ознаками),… … Словник синонімів української мови
